FACEBOOK TRIPADVISOR
БРОНЮВАННЯ ОНЛАЙН
БРОНЮВАННЯ ОНЛАЙН

Топ-5 легендарних вулиць і площ Львова

Львів - не лише старе місто, але й при цьому дуже урбаністичне. Тут зосереджена велика кількість унікальних архітектурних пам’яток, що належать до різних епох і стилів або таять в собі їх еклектичне поєднання. Це місто, що недаремно називають культурною столицею України, може похвастатись безліччю цікавих авторських закладів, професійних театрів, різноманітних музеїв, старовинних храмів і церков.

Багатьом львівським спорудам налічується не одна сотня років і кожна з них має свою неповторну історію. Крім того, вулиці і площі міста Лева не менш визначні за будівлі, розташовані на них. Їх особливий шарм і колорит, а також п’янкий аромат вранішньої свіжозвареної кави, що доноситься звідусіль, робить це місто одним з найпопулярніших і найулюбленіших серед туристів. Так, щороку його відвідують близько 2,5 млн мандрівників з усієї України та інших країн світу.

Лише у Львові ви зможете прогулятись найвужчою вулицею в Україні, побувати на вулиці, де ніхто не живе, побачити вулицю з кількома назвами та відвідати найменшу площу, що знаходиться в історичному центрі міста, і є до того ж однією з найдавніших. Тому пропонуємо до вашої уваги добірку незвичайних львівських вуличок і видатних архітектурних пам’яток, що їх прикрашають.

Найдовша вулиця Львова – Зелена

Протягом довгого часу серед львів’ян побутувала думка, що найпротяжнішою вулицею їхнього міста є Городоцька. Тому наразі існує немало туристичних статей, заміток і нарисів, присвячених цій магістралі. Її історичне минуле, як і споруд, що розміщені тут, для багатьох є відомим. Проте насправді титул найдовшої заслужено обіймає вулиця Зелена. Адже довжина вулиці Городоцької до об’їзної дороги складає 8400 м., а така ж протяжність Зеленої – 8850 м.

Львівська вулиця Зелена є однією з головних транспортних магістралей міста з двостороннім рухом. Це і зрозуміло, оскільки вона охоплює Личаківський, Галицький і Сихівський райони Львова. Від вулиці Івана Франка вона тягнеться у південно-східному напрямку аж до виїзду із міста. На вулиці розміщено 408 будинків.

Перша згадка про цю вулицю датується 1544 роком. Але в той час вона називалась інакше – вулиця Волоського Мосту. Також її нерідко іменували Волоською чи Волоською дорогою. Тому що в давнину ця вулиця слугувала торговим шляхом до Молдови (князівство Валахія).

Починаючи з 1676 року (за іншими джерелами – 1685 р.) вулиця стала називатися Зеленою. Сучасна назва пов’язана з тим, що вулиця пролягала серед зелених гаїв. В австрійський період (з 1792 року) вулиця іменувалась Грюненштрассе, тобто Зелена.

Від 1938 року частина вулиця носила ім’я польського генерала Розвадовського, а друга частина – називалась Верхня Зелена. Під час Другої світової війни вона повернула собі колишню німецьку назву - Грюненштрассе. А від 1944 і до нашого часу знову стала вулицею Зеленою.

До другої половини XIX ст. вулиця залишалась малонаселеною через те, що вся довколишня земля належала польським магнатам. Так, територія розміром у декілька сучасних вулиць, включно із Зеленою, перебувала у власності графів Замойських. До початку ХХ століття тут стояв палац роду Замойських. А після його занепаду на фундаменті колишнього палацу побудували науково-виховний заклад для дівчат імені Софії Стшалковської.

З появою першої трамвайної колії, яка з’явилась тут на початку XX століття, нижня частина вулиці почала все активніше заселятись представниками середнього класу. Проте аж до середини XX ст. її нижня частина, де не проходила трамвайна лінія, була слаборозвиненою і малозаселеною.

У радянський час на цій вулиці почали масово відкриватись промислові підприємства з виготовлення меблів, цегли тощо. А також поруч споруджувались багатоповерхові будинки для робітників. Так виникнув Сихівський промисловий вузол.

У 1955 році тут з’явився Снопківський парк. У цьому ж році розпочалось спорудження футбольного стадіону. Остаточне завершення будівництва відбулось 1963 року. Стадіон отримав назву «Дружба», зараз відомий під назвою «Україна».

Зараз на вулиці Зеленій, 11Б знаходиться костел святої Урсули. Храм був побудований у 1685 році на кошти коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського. У той час він був складовою частиною монастиря ордену домініканців-обсервантів.

Святиня була зведена в бароковому стилі з помітним впливом Північного класицизму XVII ст. Архітектором будівлі став нідерландець Тильман ван Ґамерен. До 1731 року споруда залишалась дерев’яною. У 1785 році храм передали громаді лютеран. А в 1878 року костел пережив суттєву перебудову у класицистичному стилі, проект якого розробив львівський архітектор Йозеф Енґель.

У 1997 році відбулась реконструкція і реставрація костелу, здійснена за проектом архітектора Миколи Рибенчука. Сьогодні храм функціонує як Центральна Церква Євангельських Християн Баптистів «Дім Євангелія».

Найвужча вулиця в Україні – вулиця Вузька

Львівська вулиця Вузька дійсно виправдовує свою назву, адже її ширина становить лише 3 метри, що робить її найвужчою не лише у Львові, але й в Україні. Знаходиться ця вулиця у Личаківському районі міста і простягається на південь від вулиці Личаківської, закінчуючись глухим кутом. Довжина вулиці становить 90 м.

Вулиця виникла у 1683 році внаслідок насипу земляного оборонного валу за дорученням інженера-фортифікатора Яна Беренса. Напередодні першої світової війни на цьому місці з’явилась споруда, побудована у стилі спрощеного неокласицизму. А перпендикулярно їй звели будинок у стилі сецесії під керівництвом львівського архітектора Броніслава Бауера. Свою сучасну назву вулиця отримала у 1892 року.

Вулиця без мешканців – вулиця Г. Семирадського

Вулиця Генріха Семирадського – невелика львівська вуличка, за якою закріпився статус нежилої. Дійсно, жодна будівля не закріплена за цією адресою, проте це не означає, що будинків тут взагалі немає, як і їх жителів.

Ця вулиця з’явилась у 1910 році і була названа на честь польського художника Генріха Семирадського, який працював у жанрі пізнього монументального академізму, а також пейзажу і портрету. Митець зажив слави завдяки своїм полотнам, що зображували сюжети з Біблії та історії античних Риму та Греції. Також він успішно займався створенням приватних інтер’єрів і театральних декорацій.

Вулиця Генріха Семирадського з’єднувала головну вулицю Франківського району Львова – вул. 29-го Листопада (зараз – Євгена Коновальця) з вул. Гіпсовою. Таким чином, будинки, які розташовувались на Генріха Семирадського, виходили брамами на вулицю Гіпсову та 29-го Листопада, а отже, належали саме до цих вулиць.

Причина, через яку вулиця була названа на честь цього художника, полягає в тому, що художник вніс свій вклад у розвиток львівського мистецтва. Зокрема, завдяки його старанням Львівський оперний театр у червні 1900 року отримала головну завісу – полотно, розміром 5,8 х 9 метрів.

Тему для картини митець обрав самотужки. Вона отримала назву «Парнас» і в алегоричній формі зображувала сенс людського життя. Ця декоративна завіса настільки припала до душі глядачам Львівської опери, що вони почали навмисно приїжджати до Львова, щоб подивитись на дивовижну завісу і театральну оперу.

Під час німецької окупації, загарбники планували забрати це унікальне полотно з собою, але львів’яни їм завадили. Вони заховали його під уламками театральних декорацій, що лежали в оркестровій ямі.

Також у цей час вулиця отримала нову назву - Рубенсгассе, названа на честь відомого живописця – Пітера Пауля Рубенса. Проте ця назва надовго не закріпилась і уже в радянський час їй повернули попередню. З того часу вона залишилась без змін. Зараз же сучасна назва вулиці розміщена лише на одній табличці.

Вулиця з декількома назвами – Архівна

Вулиця Архівна – ще одна вулиця у Львові, за якою не значиться жодного будинку. Вона знаходиться у Галицькому районі міста, в межах його історичного центру, який включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Архівна простягається від вулиці Братів Рогатинців до Валової. Вулиця є невеличкою, її довжина складає 40 м. Усі будівлі, розташовані тут, числяться за сусідніми вищезгаданими вулицями.

Перша згадка про цю вулицю датується кінцем XVIII століття. Але у той час вона ще не називалась Архівною, а носила назву Бернардинська вища. Згодом її почали іменувати Бернардинська поперечна, а у 1871 році за неї закріпилась лаконічна назва Бернардинська. Це зумовлено тим, що неподалік від вулиці знаходився Костел і монастир Бернардинів (зараз – Церква святого Андрія, що на площі Соборній, 3-А).

У 1946 році вулиця почала називатись Валова бічна. І лише з 1993 року за нею остаточно закріпилась теперішня назва. Архівною вулиця стала теж неспроста. Це пов’язано з тим, що у споруді колишнього храму Бернардинів раніше знаходився Державний архів Львівської області.

Ще однією особливістю зазначеної вулиці є те, що вона має одну адміністративну назву та ще декілька неофіційних назв, число яких з кожним роком збільшується. Так, це можливо і доказом цього є те, що на стіні кутового будинку вулиці, одна біля одної, висять відразу декілька табличок з назвами. Кожна з них стосується якого видатного режисера минулого: Фелліні, Бергмана, Трюффо, Параджанова, Іллєнка, Тарковського тощо.

Такий підбір прізвищ світил світового і вітчизняного кінематографу зумовлений тим, що недалеко від цього місця щороку проводиться кінофестиваль «КіноЛев» (у рамках святкування Дня Незалежності). Так, починаючи з 2006 року на цьому заході традиційно обирають одного кінорежисера – патрона фестивалю. Після чого його прізвище та ініціали можна побачити на таблиці-вказівнику, що прикрашає ріг будівлі.

Найменша площа в Україні - Вічева

Площа Вічева – це ще одна львівська рекордсменка, меншої за яку в Україні не знайти. Так, ширина вимощеної бруківкою площі складає 21 м, а її довжина - 24 м. Вона розміщена в Галицькому районі міста, в межах Старого міста. Вічеву площу можна знайти на куті вулиць Театральної, Лесі Українки і сувенірного ринку «Вернісаж». Її сусідами є площа Данила Галицького, площа Старий Ринок і Звенигородська.

Протягом деякого часу найменшою площею в Україні вважалась львівська площа Коліївщини, що знаходиться між вулицями Братів Рогатинців та Староєврейською. Проте насправді вона є дещо більшою. Її довжина становить близько 30 м, а ширина - 23 м, а тому вона поступається Вічевій.

Крім того, Вічева площа є не лише найменшою за розмірами, але й однієї з найдавніших львівських площ. Вважається, що площа з’явилась у 1593 році (за іншими даними – 1596 р.) після спорудження тут монастиря сестер бенедиктинок. І відповідно, називалась вона тоді інакше – Бенедиктинською. Ця монументальна споруда збереглась до наших днів, і її брама виходить на Вічеву площу.

Монастир бенедиктинок - це унікальна пам’ятка ренесансної архітектури, зведена за проектом легендарного архітектора Павла Римлянина. Зараз святиня зветься Храмом Усіх Святих і монастирем Покрови Пресвятої Богородиці сестер студиток. А при храмі функціонує школа святої Софії.

Після Другої світової війни, у 1950 році площа повернула собі колишню назву. Нині тут, крім 2-, 3-поверхових будівель XIX ст., також розташовується житловий будинок з меморіальною дошкою (під №1), в якому з 1876 по 1877 рік проживав Іван Франко. На Вічевій площі під №2 стоїть вже згаданий колишній Костел сестер бенедиктинок - Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу УГКЦ. А в будівлі під № 4 до 1896 року жила Юлія Крушинська - дружина Маркіяна Шашкевича (письменника, голови галицького літературного угруповання «Руська трійця»).

В якому готелі поселитись?

Обрати хороший готель часто буває дуже не просто. Проте при виборі тимчасового житла у Львові варто орієнтуватись не лише на цінову політику закладу, але й враховувати чимало інших факторів. Так, важливо, щоб готель мав зручну локацію – знаходився у центрі міста, недалеко від головного залізничного вокзалу та аеропорту. Це значно спростить вашу подорож і скоротить витрати часу на дорогу.

До того ж центр Львова – це його душа і саме тут панує та неповторна атмосфера, яка так вабить мандрівників з різних частин України і світу. Адже у цьому місці зливається в неповторному ансамблі легендарне минуле і креативне сучасне. Так, стародавні культурні і архітектурні пам’ятки органічно межують з різноманітними концептуальними авторськими закладами, число яких зростає з кожним роком.

З огляду на це, рекомендуємо вам зупинитись у готелі «RIUS» - одному з найкращих львівських готелів, що знаходиться в історичному центрі міста (вул. Гнатюка, 12А). Проживаючи у «Ріусі», легко зануритись у театральне життя, оскільки неподалік розташовані головні львівські театри - Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса та Перший академічний український театр для дітей та юнацтва.

До того ж, якщо ви бажаєте прогулятись відомими львівськими вулицями-рекордсменками, з готелю «Ріус» це легко зробити. Вам знадобиться лише 10-15 хвилин, щоб дістатись до будь-якої них. Також поблизу ви знайдете безліч стильних кав’ярень, ресторацій і магазинів, розмаїттям яких славиться це місто.

Якісний відпочинок передбачає наявність комфорту в усьому. Безперечно, комфортабельний готельний номер – це одна з найважливіших умов, але не єдина. Ресторан при готелі і цілодобовий бар – зроблять відпочинок туриста ще більш приємним. Так, «RIUS» може порадувати своїх гостей смачними, вишуканими стравами ресторану, цілодобовим лобі-баром і, звичайно, висококласним сервісом і дбайливим персоналом.

Замовити готельний номер можна за телефоном: +38 097 970 02 20 або через інтернет, заповнивши на офіційному сайті готелю - rius-hotel.lviv.ua просту онлайн-форму. На вибір гостей представлені такі види номерів:

День незалежності у місті Лева

А Ви їдете до Львова на День Нежалежності? Пропонуємо останні дні літа провести і відсвяткувати в місті Лева. Не даремно Львів готує чудову програму, а готель Rius дарує приємні знижки. В період 20.08-26.08 включно пропонуємо проживання на 4 (чотири) ночі за ціною 3 (трьох) в номерах усіх категорій. А також пропонуємо розміщення дітей на додатковому ліжку (без урахування сніданку) з батьками безкоштовно. Ви обовязково наберетесь сил для нових звершень- це Вам гарантуємо ми, готель Rius. Приїжджайте до Львова, номерів вистарчить для усіх. Бронювання номерів по номеру тел. +38 0979700220 та електронною адресою info@rius-hotel.lviv.ua

Ми знаємо,що Львів відкривається з першої поїздки. Але місто має неймовірний шарм і манить туристів все більше і більше. Тому впевнені, що екскурсія містом, навіть для самих частих гостей міста, буде чудовим подарунком. При бронюванні номеру від двох діб на сайті або на рецепції готелю, індивідуальна екскурсія Львовом для Вас у подарунок. Лише уточніть зручний для Вас час і закоханий в місто, цікавий оповідач-гід буде чекати в лобі готелю.

Ми вважаємо, що кожен турист та гість готелю RIUS має право на своє ідеально фото у Львові. І саме тому, при бронюванні номеру на сайті або на рецепції готелю від трьох діб, Ви отримуєте 30-ти хвилинну фотосесію в подарунок. Від Вас потрібен лише хороший настрій і посмішка, а RIUS попіклується про все решта. І звичайно для тих хто захопився і вже уявив себе моделями фотопроекту журналу Vogue, у Вас буду можливість продовжити фотосесію за додаткову плату. І до речі, до усіх бронювань додаємо можливість раннього заїзду або пізнього виїзду безкоштовно (при наявності вільних номерів).

Способи оплати: